Майкл Джексон (Michael Jackson) – Дискографія (Біографія)

(29.08.1958 – 25.06.2009) Майкл Джексон народився в сім’ї Джозефа та Кетрін у місті Гері (штат Індіана). Він був сьомим із десяти дітей. Джозеф організував сімейну групу Jackson 5, спочатку вони виступали в місцевих барах і клубах і навіть записали два сингли на незалежній фірмі звукозапису Steeltown Records, а потім у 1969 за сприяння Боббі Тейлора підписали контракт із звукозаписним гігантом Motown Records.

Незабаром Джексони піднялися до загальнонаціонального рівня, а в 1970 році їх перші чотири сингли побували на першому рядку американського чарту Billboard Hot 100. Поступово Майкл виділився як фронтмен дитячого квінтету, фактично саме йому діставалися головні сольні партії. Він звертав на себе увагу і дивовижними танцями, і манерою поведінки на сцені, яку він копіював зі своїх кумирів – Джеймса Брауна, Джекі Вілсон та ін.

Початок сольної кар’єри

У 1973 році успіх сімейного проекту почав падати, рекордингова компанія обмежувала їхні фінансові можливості і в 1976 році вони підписали контракт з іншою фірмою, внаслідок чого їм довелося змінити ім’я на The Jacksons. З 1976 по 1984 вони видають ще 6 альбомів, роз’їжджаючи країною в турне. Тим часом Джексон випустив чотири сольні альбоми і ряд успішних сольних синглів, серед яких “Got to Be There”, “Rockin’ Robin” і досяг у 1972 році першого місця в чартах “Ben” (балада, присвячена його домашньому щуру).

У 1978 Майкл знявся разом з Дайаною Рос в екранізації бродвейського мюзиклу “The Wiz” (“Дивовижний Чарівник з Країни Оз”). На зйомках він познайомився з музичним режисером Квінсі Джонсом (Quincy Jones), який стане продюсером його найвідоміших альбомів. Перший з них, “Off the Wall” (1979), представив Майкла Джексона світові як яскравого, талановитого молодого чоловіка та модного танцюриста. На вершину чартів потрапили дискохіт “Don’t Stop ‘Til You Get Enough” і повільніша композиція “Rock With You”, а сам альбом розійшовся тиражем понад 20 млн. Багато музичних оглядачів вважають “Off the Wall” останньою вершиною швидкоплинної епохи музики диско .

«Thriller»

Після був «Thriller», який увійшов в історію як найпопулярніший альбом у світі і назавжди змінив вигляд музичного бізнесу. Якщо відволіктися від цифр і спитати, наскільки значним був музичний прорив Джексона? Продюсер Квінсі Джонс заявив в інтерв’ю журналу «Тайм»: «Чорна» музика мала грати другу скрипку протягом тривалого часу, але її дух — ціла рушійна сила в поп-музиці, яку Майкл поєднав з кожною душею у світі».

Випущений у листопаді 1982, “Thriller” дав Америці сім синглів: “The Girl Is Mine” (№ 2, дует з Полом Маккартні), “Billie Jean” (№ 1, премія “Греммі”, найбільший хіт за всю кар’єру Джексона і один з треків, що найбільше семплюються, фанк-музики), «Beat It» (№ 1, ще одна «Греммі»), «Wanna Be Startin’ Somethin’» (№ 5), «Human Nature» (№ 7), «P.Y.T. (Pretty Young Thing)» (№ 10), та «Thriller» (№ 4).

“Thriller” очолював Billboard 200 протягом неймовірних дев’яти місяців (37 тижнів) і не залишав меж цього чарту більше двох років (122 тижні). За цей альбом Джексон отримав вісім премій “Греммі” (у тому числі в найпрестижнішій номінації, “найкращий альбом року”) та сім American Music Awards (Американські музичні премії). У 1985 альбом був оголошений Книгою рекордів Гіннесса «найбільш продаваним альбомом за всю історію». За даними на липень 2001, продано 26 мільйонів копій альбому в США, що зробило його другим альбомом з продажу в історії Америки, позаду The Greatest Hits групи The Eagles (27 мільйонів). У всьому світі «Thriller» був реалізований рекордним тиражем у 104 мільйони копій.

Джексон і його продюсери спритно використовували у своїх інтересах музичне телебачення, що активно розвивається: його революційні відеоролики стали основою для MTV, якому виповнився лише рік під час випуску альбому. Популярності диска сприяв, окрім багатьох інших причин, виступ Джексона в травні 1983 року на 25-й річниці Motown, де він представив світові 14-хвилинний відеокліп, знятий до пісні «Thriller» та витриманий у стилістиці фільму жахів. На цьому ж концерті під час виконання “Billie Jean” Джексон вперше продемонстрував свою знамениту “місячну ходу”.

Вісімдесяті роки

У міру того, як посилювалася увага преси до персони Джексона, співак і його оточення використовували цей галас для отримання нечуваної доти фінансової вигоди. У 1983 році він уклав контракт з «Пепсі-колою», в рамках якого має бути знятися в їхньому рекламному ролику. Під час зйомок стався нещасний випадок, через який Джексон отримав опіки всього обличчя. Незважаючи на цю неприємність, у 1984 році він знову лідирував в американських чартах, цього разу із записаною в дуеті з Полом Маккартні композицією Say Say Say. На наступний рік Майкл скупив більшу частину акцій компанії ATV Music Publishing, яка мала права на більшість пісень The Beatles, що спричинило сварки з Маккартні, який сам мріяв викупити ці акції. Майкл Джексон також працює

тал разом із Фредді Меркьюрі, зробивши з ним кілька пробних записів. Проте з невідомих причин співпраця так і не відбулася. Офіційно йшлося про зайнятість обох музикантів.

Під час підготовки нового альбому Джексон вперше зайнявся благодійним проектом, яких у його кар’єрі ще буде чимало. Разом з Лайонелом Річі він написав “We Are the World” (Ми – цей Світ) – благодійний сингл, виконаний за участю величезного розсипу зірок першої величини для допомоги знедоленим дітям Африки.

Третій (і останній) альбом тандему Джексон-Квінсі, “Bad”, займав перший рядок Billboard 200 протягом шести тижнів і дав світу ще сім хітів, з яких п’ять піднеслися на вершину Billboard Hot 100: “Bad”, “I Just Can'” t Stop Loving You”, “The Way You Make Me Feel”, “Man in the Mirror” та “Dirty Diana”. В альбомі «Bad» Джексон і Квінсі намагалися слідувати рецепту успіху попереднього диска (використання стильного біта, гладкого фанк-джазу та електрогітари), але зробити все набагато масштабнішим. Альбом був реалізований дуже солідним тиражем у 29 млн копій.

Далі Майкл був зайнятий своїм першим турне як сольний виконавець, на підтримку альбому «Bad». Це була поїздка 15 країнами, яка зайняла більшу частину 1988 року, на весь час якої йому було надано в повне розпорядження автобус, літак та вертоліт. У 1987 році Джексон знявся в тривимірному фільмі «Captain EO». Останній, з бюджетом від $17 до 30 млн, тривав лише 17 хвилин і на той час був найвитратнішим фільмом щодо тривалості. Це була перша поява Джексона на великому екрані.

У 18-хвилинному кліпі до великої пісні альбому «Bad» було неважко помітити зміни у зовнішності співака. Незважаючи на те, що колір його шкіри був чорний протягом усього дитинства, з 1982 він почав світлішати, і став світло-смаглявим. Це стало так помітно, що про це почала писати вся преса, і не лише жовта. Джексон пояснив це рідкісною хворобою вітіліго і розвіяв чутки, що це результат навмисних дій. Крім освітлення шкіри, іншою причиною зміни зовнішності співака була пластична хірургія. Незважаючи на заяви кількох хірургів про те, що Джексон зазнав кількох операцій на носовій порожнині, а також по підняттю чола, витончення губ, операції на щоках, Джексон в автобіографії 1988 року Moonwalker пише лише про дві пластичні хірургії носа і створення ям. в інших змінах зовнішності звинувачує статеву зрілість та дієту.

Дев’яності роки

Кожен крок Джексона висвітлювався та аналізувався засобами масової інформації, а його чудасії роками широко обговорювалися в пресі. Більшу частину часу Майкл був змушений проводити на самоті на своєму строго охоронюваному від сторонніх ранчо Neverland (Неверленд). Там його відвідували небагато друзів, включаючи суперзірку Елізабет Тейлор. На ранчо також жили діти, до яких співак завжди був небайдужим. У 1993 році йому було пред’явлено звинувачення в розбещенні малолітнього хлопчика, проте справу вдалося зам’яти: за припущеннями преси, Джексон просто відкупився від батьків.

Цей сексуальний скандал спалахнув через два роки після виходу альбому Dangerous, релізу якого передувала прем’єра масштабного відеокліпу до синглу Black or White (Чорний або білий). Показ кліпу на MTV було дозволено лише після виключення з нього сцен, у яких Джексон розбиває вікна та імітує мастурбацію. Протягом п’яти тижнів Black or White займав верхній рядок чартів і став найбільшим хітом Джексона після Billie Jean. Як і з попередніх, із цього альбому було випущено сім синглів. Крім “Black or White” (№ 1) вони включали “Remember the Time” (№ 3), “In the Closet” (№ 6) і “Will You Be There” (№ 7). Для «Remember the Time» було знято багатомільйонний кліп з комп’ютерними спецефектами, причому фараона Єгипту та його дружину зобразили Едді Мерфі та Топ модель Іман.

У 1995 році був випущений вкрай амбітний «HIStory: Past, Present and Future — Book I» — подвійний альбом, який поєднав диск із 15 нових пісень з диском найбільших хітів. Передбачалося, що це перша частина трилогії. З метою повернення популярності, що похитнулася, першим синглом була випущена «Scream» — дует співака з сестрою, Дженет Джексон, яка стала на той час мегазіркою масштабу, порівнянного з Майклом. Пісня супроводжувалася футуристичним відеокліпом, на зйомки якого було витрачено понад шість мільйонів доларів — рекорд, не побитий і досі.

Альбом дебютував під номером один у Billboard 200 та був розпроданий тиражем у 7 мільйонів копій у США (15 мільйонів по всьому світу). Багато нових пісень з нього було випущено синглами, серед них баладу про Москву (“Stranger in Moscow”; записати пісню про російську столицю Джексон пообіцяв, вперше побувавши тут у 1993 році), епічна композиція на екологічну тему “Earth Song” (п’ять тижнів на першому місці у Великобританії) і зразок сучасного ритм-енд-блюзу You Are Not Alone (його тринадцятий номер один в Billboard Hot 100), написаний і

спродюсований йому Ар Келлі. У кліпі на You Are Not Alone Майкл з’явився напівоголеним разом зі своєю тодішньою дружиною – Лізою Марією Преслі, дочкою великого Елвіса.

Наступного альбому з новими піснями шанувальникам співака довелося чекати цілих шість років. Щоправда, 1997 року в магазинах з’явився альбом танцювальних реміксів на треки з «HIStory» – «Blood on the Dancefloor». Відгуки на цей диск були переважно позитивними, а велика композиція очолила чарти продажів у багатьох країнах, у тому числі у Великій Британії. У альбом пройшов майже непоміченим і досяг першого рядка в чартах.

Випуск наступного альбому неодноразово відкладався, оскільки Джексон прагнув виготовити ідеально вивірений, бездоганний запис, який виправить його комерційний добробут, що похитнувся. Його лейбл «Sony» неохоче погоджувався вкладати мільйони доларів в процес запису, перезапису і подальшого розкручування альбому, що здавався нескінченним, що в кінцевому рахунку призвело до відходу співака на лейбл Epic Records. “Invincible” (Непереможний), випущений у жовтні 2001, містив 16 треків, включаючи сингл You Rock My World, у кліпі до якого знявся легендарний Марлон Брандо. Альбом розчарував шанувальників, був розгромлений критиками, а цифри його продажів були вдвічі скромнішими, ніж у «HIStory».

Події 2003-2004 років

У листопаді 2003 Джексон випустив збірку найбільших хітів «Number Ones». 18 треків, що увійшли до збірки, включали 16 раніше виданих хітів, живе виконання пісні «Ben» і новий сингл «One More Chance». До кінця 2004 року продажі «Number Ones» по всьому світу перевищили 6 мільйонів копій.

18 грудня 2003 року поліція провела обшуки в Джексоновому маєтку «Неверленд». Співаку було пред’явлено звинувачення в розбещенні малолітнього хлопчика, якому передувало приведення його в стан сп’яніння. Загалом йшлося про сім випадків статевих зносин з малолітніми. Суд над співаком тривав з лютого до травня 2005 року. Понад 2200 засобів масової інформації з усього світу акредитували своїх журналістів для висвітлення скандального процесу. Вердикт присяжних був такий: Джексон невинний.

16 листопада 2004 року Майкл Джексон випустив «Michael Jackson: The Ultimate Collection’ Box Set». Цей розкішний набір з 5 дисків – містить 57 треків і 13 раніше невипущених записів, що охоплює період з 1969 по 2004 роки, плюс невиданий раніше живий концерт 1992 року на DVD – дає мабуть найповніше уявлення про артистизм і талант Майкла Джексона.

Після суду Майкл Джексон усамітнився від журналістів на острові Бахрейн і почав підготовку запису благодійного синглу пам’яті жертв урагану «Катріна». Незабаром з’ясувалося, що далеко не всі запрошені музиканти захотіли брати участь у проекті, очолюваному Джексоном. Хоча пісню “I Have This Dream” було записано, синглом вона так і не вийшла, за неясними обставинами.

Події 2008-2009 років

Влітку 2008 року компанія Sony BMG запустила глобальну акцію, в рамках якої жителі більш ніж 20 країн світу голосують за свої улюблені пісні Майкла Джексона, і таким чином беруть участь у складанні збірки хітів короля поп-музики у своїй країні. На суд фанатів представлено 122 треки. До альбому, який у кожній країні буде унікальним, увійде близько 17-18 треків на кожному диску (загалом їх може бути 1 або 2, залежно від країни).

Майкл Джексон записав свій новий сольний альбом, випуск якого планувався на 2009 рік. У записі альбому брали участь репери will.i.am, Ейкон та Кені Вест.

У листопаді 2008 року син короля Бахрейну, шейх Абдулла бін Хамад аль-Халіфа, на запрошення якого співак перебував у цій країні, подав на Майкла Джексона до суду за невиконання контрактних зобов’язань. Шейх вимагає виплати йому сім мільйонів доларів.

У березні 2009 року Майкл оголосив, що збирається дати останню в Лондоні серію концертів під назвою This is it Tour. Концерти мали розпочатися 13 липня 2009 року і завершитися 6 березня 2010 року. Коли 5 березня 2009 року на спеціальній прес-конференції Джексон оголосив про повернення на сцену, йшлося про 10 концертів на стадіоні The O2 arena, що вміщає 20 тисяч людей.

Проте попит на квитки був настільки високим, що довелося запланувати десятки додаткових виступів. Понад мільйон фанатів Джексона могли б побачити виступи артиста.

У квітні 2009 року таблоїди повідомили, що при черговому огляді лікаря виявили у Майкла рак шкіри. Офіційний представник співака доктор Томе Томе спростував цю інформацію, заявивши в інтерв’ю New York Daily News, що “Майкл чудово почувається. Він у чудовому стані, і у нього немає жодних хвороб”.

Смерть

Уранці 25 червня 2009 року Майкл упав у будинку, який він знімав на заході Лос-Анджелеса. О 12:21 за місцевим часом зареєстрували дзвінок на номер 9-1-1 і коли лікарі приїхали о 12:30, Джексон вже не дихав і була швидко проведена серцево-легенева реанімація. Незабаром він потрапив у кому і помер після того, як його привезли до Медичного центру Кал

іфорнійського університету. Імовірно, причиною смерті стала зупинка серця. Смерть констатували о 14:26 за місцевим часом, а о 16:36 смерть Майкла Джексона підтвердив коронер. Незважаючи на відсутність будь-яких ознак кримінального характеру смерті Майкла Джексона, слідчі Поліцейського департаменту Лос-Анджелеса розпочали розслідування смерті Джексона. Розтин заплановано на 26 червня.

Виступи у Росії

• Вперше до Москви Майкл Джексон приїхав у вересні 1993 року. Його концерт був організований фірмою «Десса» і коштував їй $1 000 000. Концерт відбувся 15 вересня на відкритому майданчику — Великій Спортивній Арені (БСА) стадіону «Лужники» під час зливи. Незабаром після концерту фірма припинила своє існування через фінансові проблеми, стадіон був закритий на ремонт, а через 6 днів у Росії почався жовтневий путч, під час якого відбулися масові заворушення та кровопролитні бої.
• Другий виступ Джексона в Росії відбувся у вересні 1996 року на московському стадіоні «Динамо».

Дискографія

Альбоми

• Got To Be There (1972)
• Ben (1972)
• Music & Me (1973)
• Forever, Michael (1975)
• Off The Wall (1979)
• Thriller (1982)
• Bad (1987)
• Dangerous (1991)
• HIStory: Past,Present & Future – Book 1 (1995)
• Invincible (2001)
• This Is It (2009)